Новини

Кожен день ми працюємо і працюємо. Ми відчуватимемо втому, а іноді й розгубленість у житті. Отже, тут ми вибрали кілька чудових статей з Інтернету, щоб поділитися з вами.

Стаття 1. Ловіть день і живіть сьогоденням

Ви часто говорите наступні фрази? «За хвилину», «Я зроблю це пізніше» або «Я зроблю це завтра».

Якщо так, будь ласка, негайно вилучіть їх зі свого словникового запасу та користуйтесь цим днем! чому Тому що ми ніколи не знаємо, скільки часу у нас залишилося, і важливо використовувати кожен його шматочок!

Ваші діти лише на одну мить немовлята і маленькі! Зробіть фотографії! Робіть відео! Лягайте на землю і грайте з ними! Уникайте казати «Ні», «Як тільки я закінчу» чи будь-яких інших затримок.

Будь хорошим другом! Робіть візити! Дзвоніть! Надсилайте листівки! Запропонуйте допомогу! І обов’язково дайте своїм друзям зрозуміти, як багато вони для вас значать!

Будь найкращим сином чи дочкою! Так само, як і з друзями — звертайтеся, коли це можливо! Нехай ваші батьки знають, як сильно ви їх любите!

Будьте чудовим власником домашніх тварин! Обов’язково приділяйте їм багато уваги та виявляйте багато любові!

І останнє, але не менш важливе — відпустіть негатив! Не витрачайте жодної секунди на почуття ненависті чи негативу! Відпустіть усе і живіть миттю, а не минулим! Обов’язково живіть кожну секунду так, ніби вона остання!

Стаття 2. Захід сонця

У листопаді минулого дня ми мали дивовижний захід сонця.

Я йшов лугом, де витікає невеликий струмок, коли сонце, перед заходом, після холодного сірого дня, сягнуло ясної товщі на обрії. Найм’якше й найяскравіше вечірнє сонячне світло падало на суху траву, на гілки дерев на протилежному обрії та на листя чагарникових дубів на схилі пагорба, а наші тіні довго тягнулися над галявиною на схід, наче ми лише порошинки в його променях. Це було таке прекрасне видовище, яке ми й уявити не могли ще мить тому, а повітря було таким теплим і безтурботним, що нічого не було потрібно, щоб перетворити цей луг у рай.

Сонце заходило на тій старій галявині, де не було видно жодного будинку, з усією славою та пишнотою, якою воно розсипало міста, як ніколи раніше. Був лише одинокий болотний яструб із золотистими золотими крилами. Відлюдник дивився зі своєї каюти, і через болото звивався маленький, вкритий чорними прожилками струмок. Коли ми йшли в цьому чистому й блискучому світлі, що золотило зів’ялу траву й листя, я думав, що ніколи не купався в такій золотій повені й ніколи більше не буде.

Тож, друзі, насолоджуйтеся кожним днем!